Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Тетяна Романівна Галах
Тетяна Романівна Галах

Дідух до хати – біда з хати: сарненчанка різдвяні обереги виготовляє власноруч

14:25 06.01.2020
2268

64-річна сарненчанка Тетяна Галах займається унікальною справою, соломоплетінням.

В минулому майстер виробничого навчання училища #22 вже 26 років виплітає з соломи неймовірні речі: дідухи, їжачки, капелюхи, картини, віночки, шкатулки і хлібниці. Рукодільниця переконує, що це справа всього життя. Вироби Тетяни Галах слугують різдвяними прикрасами не однієї домівки близьких та знайомих.


Солом'яні вироби, а зокрема і дідухи, сарненчанка виготовляє на замовлення. Навички такого стародавнього ремесла отримала самотужки. Ніде професійно цьому не вчилася.

Сплести одного дідуха, за словами майстрині, вдається за 2 дні. Значно тривалішою є підготовка матеріалу до роботи. Каже, дуже важливо вчасно зібрати жито.

«Вже скільки років займаюся соломою і кожного року вона різна, хоча сієш одне й те саме, це дуже залежить від природних умов. Жито буває твердіше і м’якіше, це залежить від сонця і дощу. У Дубровицькому районі друзі вирощують для мене жито. Вже з червня, коли солома дозріває, її потрібно зібрати, висушити, вибілити, обрізати. Для цього потрібно багато терпіння і любові до справи», – розповідає пані Тетяна.

За словами рукодільниці житня солома – матеріал енергетично потужний. Жито – це символ життя, отож має величезне символічне навантаження. Також цінує в ньому еластичність і колір соломи.

«Жито – це рослина, яка у будь якому виробі є оберегом. Тому що зернинка падає у землю, додається сила землі, тепло сонечка, тело людських рук – творить чудеся. Повірте мені» – запевняє майстриня.



Дідух, сіно, різдвяні традиції мають позитивний заряд енергії, дають нам відчуття таємничості і свята. Наші предки вірили, що душі померлих родичів збираються на Різдво в оселях і осідають на гілочки дідуха. Таким чином вони оберігають нас від всіляких негараздів.

Ставлять дідуха на покуті – ​місці у східному кутку оселі, де висять ікони, вважають оберегом оселі і кажуть: «Дідух у хату – біда з хати». Він стоїть у помешканні від Святвечора (6 січня) до Водохреща (19 січня). Викидати різдвяне дерево не можна, його обмолочують, зерно висівають у землю, а солому спалюють.

«Притьок тай й Коляда втьок» – так у нас тут на Поліссі кажуть про час, коли виносять з хати дідух, – розповідає Тетяна Романівна. – А припадає це на Водохреща. Коли на дворі темніло, солом’яного дідуха виносили з хати на вигін села або в сад і спалювали – «пускали на теплий дух». Це був старовинний обряд спалення зими, щоб накликати ранню весну.

«Дідух – це та нерозривна ниточка, яка пов’язує минуле і теперішнє, та веде до майбутнього. Коли сидітимете за святковим столом – подякуйте своїм предкам і попросіть підтримки в новому році» – побажала Тетяна Романівна Галах.

Катерина ПАВЛЮК

Катерина Павлюк

Коментарі
11 серпня
Вчора
09.08.2020
08.08.2020
07.08.2020
06.08.2020
05.08.2020