Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Міська архітектура
Міська архітектура

Подорожній, коли ти прийдеш у Сарни…

13:16 16.11.2019
3950

*У заголовку перефразована відома антична епітафія «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, перекажи лакедемонянам, що ми полягли тут, вірні їхньому наказові», - напис на кам’яній плиті, встановленій на місці Фермопільської битви, де полягли цар Леонід та його загін із «300 спартанців»

Невеликі українські райцентри – не те, з чим варто починати знайомство глибокої осені. Похмура сірість листопадового неба як ніколи підкреслює депресивну однотипність пейзажів маленького міста. Яскрава зовнішня реклама примітивного дизайну хаотично фокусує увагу випадкового подорожнього. Втратити орієнтири, загубити сенс мандрівки й опинитися в епіцентрі накопичення цивілізаційного мотлоху – не зовсім те, що випадковий подорожній очікує від спонтанної поїздки. Проте, саме цього варто сподіватися, коли ви потрапили в осінні Сарни.

Варто сказати, що Україна має принаймні два населені пункти з такою назвою. Перший – це село у Львівській області, відоме тим, що у Другій Світовій накормило радянський партизанський загін. У цьому матеріалі ми розповімо вам про Сарни на Рівненщині – місто підприємців, сталкерів, широких вулиць та красивих новеньких тротуарів.

ІНТРОДУКЦІЯ

Враження від міста у випадкового подорожнього формуються буквально з перших хвилин перебування у ньому. Мені якось дуже не пощастило «познайомитися» з Рівним, і зараз ніщо не може розпалити у моєму серці любов до цього обласного центру. Якщо ви тримаєте шлях у Сарни, то до поради не сунутися сюди восени я би додала ще одне застереження: за жодних обставин не виходьте на автостанції. Нехай ваш перший подих не затьмарить запах шаурми, а перший погляд не спіймають обліплені яскравою рекламою незліченні МАФи.

На автостанцію краще дивитися зовні, не виходячи до платформ. З цього ракурсу вона справляє враження доволі приємного доглянутого місця. Поруч зупинка громадського транспорту, а недалеко нудяться таксисти, пасучи поглядами потенційних пасажирів. Для них тут є особливе місце відпочинку, яке, імовірно, не має аналогів в Україні.



ПРОСТІР

Перші кроки у напрямку від автостанції до центру позбавлять ваші ніздрі їдкого запаху вокзальної шаурми, проте не залишать без радощів спостерігати геній місцевого рекламного дизайну. У місті особливо відчувається простір. Широкі вулиці, рівні дороги і новенькі добре вимощені тротуари дозволяють відвідувачам почуватися дуже комфортно, бо забирають необхідність постійно дивитися під ноги.







ПІДПРИЄМСТВА

«Вікіпедія» розповідає про Сарни як місто підприємств. Великі виробництва і маленькі точки реалізації – те, чим по вінця наповнені вулиці міста. По дорозі до центру вам обов’язково трапиться декілька. Одне з них – хлібозавод «Скиба», який має кілька фірмових магазинів у місті. Варто сказати, що прогулянка Сарнами стане значно приємнішою, якщо взяти з собою свіжу випічку місцевого виробництва.



Однак, втрапляють у очі не тільки успішні працюючі підприємства. Поруч із ними можна побачити багато закинутих будівель. Молодь переважно не знає, що там було раніше, але старші місцеві жителі розповідають про ливарні, ремонтно-механічні цехи та потужні котельні, які припинили працювати ще в 90-х. Багато масивних будівель з порожніми віконницями нині стоять пусткою, проте деякі з них перебувають в оренді місцевих підприємців і отримують своє «друге життя» як склади.



Станція Сарни є великим залізничним вузлом, і тут щоразу стоять сотні вагонів, які потім відправляють у різні куточки України та світу. Згідно з інформацією в мережі, місто почало розвиватися саме навколо залізниці.



Очікувано, у Сарнах повністю витриманий традиційний набір українського райцентру: аптеки, гральні заклади, «Форнетті», шаурма, та кілька секонд-хендів.

ПАРКИ

Приємне враження про місто можуть скласти не тільки зручні тротуари. Сарни мають багато парків і скверів, які, однак, краще споглядати зеленими. Голі дерева та сірі порожні вазони, в яких ще влітку цвіли кольорові квіти, не найкраще налаштовують на позитивний лад. Місцеві кажуть, що ранньої осені ці місця зазвичай мають попит серед відомих тут інстаграм-блогерів, адже велика кількість дерев та листя перетворює їх на живі фотозони.










Також варто відзначити сучасний скейт-парк та великий лабіринт для дітей, що розташовані поруч із центром.


У листопаді ваше око зможуть порадувати хіба що кольорові дитячі майданчики, переповнені маленькими веселими сарненцями. Тим не менше, прогулянка парками – те, що варто зробити у Сарнах.

САРНЕНЦІ

Місцевому населенню не притаманний якийсь особливий колорит. А проте приємно дивує така рідкісна восени посмішка незнайомих людей, з якими ви заводите випадкову розмову. Молодь, як і належить молоді, постійно поспішає. Безтурботні діти граються на своїх кольорових майданчиках. Старше покоління традиційно ностальгує і нарікає на мізерну пенсію.

Брати-близнюки, яких я зустріла, гуляючи парком, кажуть, що у вільний час люблять рибалити на річці Случ. Дівчата із центральної сцени кажуть, що їм до вподоби осінні Сарни – прикрашені золотом численних дерев. Діти на каруселі весело розповідають про скейт-парк та лабіринти. Батьки з дітьми повертаються з місцевого кінотеатру.

Мешканці зазвичай відповідають мовчанкою про те, що у їх місті можна побачити випадковому подорожньому. Але всі, з ким я розмовляла, ствердно відповідали на питання про те, чи люблять вони своє місто. Зрештою, все починається з любові. І можливо саме завдяки їй Сарни колись стануть перлиною серед українських райцентрів…






***

Життя у Сарнах іде повільно і розмірено, наче місцеві маршрутки у вихідні, які їздять раз на пів години, а то і на годину. Серед оголошень про швидкі гроші, продаж волосся чи оренду житла загубився самотній анонс зустрічі з письменником Мирославом Дочинцем.

Місцеві кажуть, що вночі «it`s a different world». Моя редакторка каже, що це місто називають бурштиновою столицею України. Так це чи ні, не можу відповісти. І ви навряд чи про це дізнаєтеся, випадково мандруючи Сарнами.

Текст і фото – Людмила РОСПОПА

загрузка...
Коментарі

Людмила

14:28 17.11.2019

Ще ніхто не називав мене "привітною сарнЯнкою", ми - сарненчани!

16 грудня
Вчора
14.12.2019
13.12.2019
12.12.2019
11.12.2019
10.12.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин